Мистецькі мости: Схід-Захід

Вже сьогодні відбудеться святковий телеміст між Львовом та Маріуполем, під час якого прозвучать композиції Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» та Маріупольського академічного оркестру «Ренесанс». Два оркестри організують грандіозний та унікальний проєкт «Українська музика від Сходу до Заходу».

Вперше в історії українського музичного мистецтва два оркестри з різних регіонів України записали СD-диск з творчого доробку композиторів, які представляють композиторські школи Заходу і Сходу.

Запропонований увазі слухачів компакт-диск постав як результат тривалої плідної співпраці двох колективів: Маріупольського камерного оркестру «Ренесанс» та Львівського камерного оркестру «Віртуози Львова». Протягом десятиріччя ці два колективи, що є своєрідним «культурним камертоном» своїх міст, здійснили кілька вельми успішних творчих проектів, що найкраще свідчать про духовну ментальну єдність українців, де б вони не жили: на західних чи на східних теренах. Запис компакт-диску втілений в рамках мистецького проєкту Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» «Українська музика від Сходу до Заходу», який у 2020 році став одним із переможців Програми підтримки міжрегіональної співпраці «Змінимо країну разом» від Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна».

Дуже вдало обрана основна художньо-емоційна домінанта програми поданого диску: це сфера суб’єктивної лірики, в якій вельми глибоко і своєрідно трансформувалась національна самобутність. Поданий проект має важливу суспільну місію. Адже для українців цінності, які втілює національна музика, закладені впродовж тисячоліть в генетичному коді, тож через музику субтильні позивні національної історичної пам’яті потраплять до споживачів культурної продукції навіть швидше, ніж через слово чи навіть через живописний образ, оскільки глибоко зачіпають емоційні струни і здатні найбільше пробудити свідомість єдності українців – від Сходу до Заходу.

Твори сучасних львівських і донецьких композиторів, обрані виконавцями, в першу чергу автором ідеї, диригентом, керівником оркестру «Віртуози Львова» Сергієм Бурком, поєднують демократичність, доступність художнього виразу з доцільним застосуванням сучасних виразових засобів. До формування репертуару компакт-диску, зокрема підготовці композицій донецьких та маріупольських митців, долучився Василь Крячок, художній керівник і диригент Маріупольського камерного оркестру «Ренесанс» та директор Маріупольської камерної філармонії. Це музика приємна і легка для сприйняття – але водночас не банальна, індивідуальна у кожного з композиторів – і позначена єдністю «сердечного образу світу», відомим українським кордоцентризмом, що особливо вирізняє національну культуру.

Програму відкриває «Te Deum» львівського композитора Віктора Камінського, написаний у 1996 році на замовлення Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» для виконання на концерті у Львівській опері, приуроченому 400-річчю Берестестейської унії. Ця подія слугувала своєрідним продовженням акції святкування у Ватикані в липні 1996 року. Урочистості відбувалися за присутності Папи Івана Павла ІІ, а «Віртуози Львова» мали чудову нагоду там виступати! Згодом композитор використав її як центральну і єдину суто оркестрову частину монументальної ораторії «Іду. Накликую. Взиваю» на слова проповідей митрополита Андрея Шептицького в поетичній обробці Ірини Калинець. Якщо загалом в ораторії підкреслюється строга графічна природа старовинного церковного розспіву, то «Te Deum» - «Тебе, Боже, хвалимо» сприймається острівцем особистої лірики. Тут зіштовхуються два контрастні образи: хорально-просвітлений, який обрамлює п’єсу, і тривожно-напружений, що немовби символізує шлях подолання ліричним героєм своїх сумнівів і вагань.

Стилізація барокових знаків-символів притаманна і Токаті Володимира Стеценка, що обрав для своєї композиції наближену до бахівської доби поліфонічну техніку, лише дуже делікатно і вишукано «підсвітивши» її сучасними гострішими співзвуччями. Образ Токати можна осягнути, якщо врахувати замилування композитора до духовних жанрів і дозволяє впізнати руку автора хорових псалмів «Почуй, Господи, мову мою», «Я каюся перед тобою» чи хорової молитви «Ангеле Христів».

«Весняний вальс» Валентина Сташенка переносить слухачів до іншого типу стилізації – до салонно-чутливих вальсів із сфери легкої музики. Перекидаючи музичний місток «Схід – Захід», можна зауважити, що ця п’єса почасти нагадує вальсові солоспіви галицьких композиторів, вельми популярні на переломі ХІХ – ХХ сторіч, почасти – зразки ліричної кіномузики середини ХХ сторіччя. Легкий прозорий стиль твору викликає асоціації з вишуканою атмосферою артистичних кав’ярень чи чутливою музикою популярних паркових концертів.

Два наступні твори композиторів з різних географічних полюсів України – «Джазову композицію» Володимира Мітіна і обробку «Щедрика» Миколи Леонтовича – Юрія Ланюка об’єднує спільна стилістична спрямованість: представлення джазової експресії та імпровізаційної стихії у вишуканому «академічному» лірико-жартівливому ключі. Якщо твір В.Мітіна більше тяжіє до манери диксиленду середини ХХ ст., то у «Щедрику» Леонтович-Ланюка яскравіше проявляються асоціації з візуальною, навіть кінематографічною «зміною кадрів». Кілька слів варто присвятити «Щедрику» написаному Юрієм Ланюком на замовлення оркестру «Віртуози Львова». Він увійшов у перший диск оркестру «Антологія української музики» (1996), репертуар якого починався від Максима Березовського та включав твори українських митців різних генерацій. Водночас, для цього ж проєкту ще один відомий львівський композитор Віктор Камінський зробив оркестрову обробку колядки «Що то за предиво», яка і до сьогодні є надзвичайно популярною та часто звучить у різних різдвяних програмах.

Іншого плану лірика розкривається у «Трьох весільних піснях» («Летять галочки», «Шуміла ліщина», «Хиляються ворота») Мирослава Скорика. Їх вибір почасти пов’язаний і з родинною традицією – остання пісня була відома у виконанні його бабусі Соломії Крушельницької, і існує навіть її грамзапис. Ймовірно, вона виконувала і другу з них. Об’єднати ці три обробки в єдиний цикл дозволяє збіжність образного змісту – всі три пісні виконуються молодою, котра відходить з батьківського дому і йде в чужий та поки що невідомий дім чоловіка, до свекрухи. Тому емоційний тонус всюди тривожний, сумовитий, не позбавлений драматизму. Композитор дуже вдало використовує закладені у фольклорному прототипі експресивні відтінки, поглиблюючи їх гармонічним супроводом та тембровою палітрою. Свіжість барв оркестрового супроводу додає образу народної пісні терпкого присмаку сучасної виразовості.

Важко знайти у когось із сучасних українських композиторів настільки ж популярний твір як «Мелодія» Мирослава Скорика. Написана як музика до телефільму режисера Володимира Денисенка «Високий перевал», вона дуже швидко здобула неймовірну популярність. Режисер, якому цензура суттєво зв’язувала руки (адже фільм присвячено повоєнній боротьбі УПА проти радянської влади), попросив композитора створити таку музику, що могла б передати його справжній задум. І Скорик виразив в самій тільки інструментальній мелодії неймовірну гаму почуттів – сумніви, страждання, піднесення, надію, впевненість у сходженні до вершин. Невипадково «Мелодія» відома як духовний гімн України і звучить у багатьох транскрипціях (композитор зізнавався, що написав кілька десятків її версій). «Віртуозами Львова» та оркестром «Ренесанс» у спільному виконанні здійснено запис СД «„Мелодія”, яка об’єднує Україну» до якого увійшли 14 авторських транскрицій «Мелодії» і який було подаровано Маестро Мирославу Скорику у день його 80-ти річчя. В сучасній історії музичної культури не має аналогів у створенні такого СД, адже це унікальний твір, який увійшов до скарбниці шедеврів світової музики.

Фантазія на теми пісень «Океану Ельзи» талановитої львівської композиторки Богдани Фроляк з промовистою назвою «Не твоя війна» написана в 2017 р. і апелює до популярної однойменної пісні гурту. Пісня була представлена у вигляді відеокліпа на каналі YouTube 27 квітня 2015 р. Своєрідним мотто Фантазії можна поставити слова автора – Святослава Вакарчука: «Головна битва – всередині кожного з нас, всередині нашого суспільства. Адже «твоя війна» – це боротьба з власними комплексами, страхами щось змінити, вплинути на те, що відбувається навколо тебе, не звинувачувати «десь і когось», а брати ситуацію в свої руки. Це – надскладно, та без цього немає успішного майбутнього ні у людини, ні у суспільства, ні у країни». Власне такий безнастанне поривання, енергійний рух до мети per aspera ad astra і втілює Б.Фроляк у своїй розлогій інструментальній візії популярної пісні. Фантазія «Не твоя війна» Богдани Фроляк, написана на теми пісень гурту «Океану Ельзи», є ще однією вагомою сторінкою в історії співпраці Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» та Маріупольського камерного оркестру «Ренесанс».

Твір львівська композиторка присвятила обом оркестрам. Прем’єра композиції відбулася 28 грудня 2018 року: фантазія одночасно прозвучала у Львові та Маріуполі у виконанні двох колективів. Така акція була надзвичайно символічною, адже Фантазія із такою промовистою назвою поєднала різні куточки нашої держави…

Таким же символічним мостом між Сходом і Заходом України постає запропонований диск творів львівських та донецьких композиторів, який стверджує духовну єдність національної музичної культури у всіх її розмаїтих вимірах та іпостасях.

20.12.2020
Всі новини

ІНШІ НОВИНИ